Аль Капоне народився 1899 року в Брукліні, Нью-Йорк. Після закінчення школи в шостому класі він був членом двох банд: "Бруклінських розбійників" та "Сорока злодіїв-молодших". Після роботи вишибалою він потрапив до людини на ім'я Джонні Торріо. Коли Торріо запросив Капоне приєднатися до нього в Чикаго в 1920 році, Капоне погодився. Разом вони почали працювати на банду Великого Джима Колосимо,користуючись перевагами сухого закону, розповсюджуючи нелегальний алкоголь.

Колозімо був убитий, залишивши на чолі високопоставленого Торріо. Однак такий порядок речей тривав недовго. 1925 року Торріо став жертвою ще одного замаху. Ослаблений цим, Торріо попросив Капоне стати новим босом. Капоне, який був харизматичним, користувався популярністю серед чоловіків, які називали його "Великий хлопець".

З допомогою Капоне їм вдалося розширити свою індустрію настільки, що Капоне навіть наважився на законні інвестиції - у фабрику барвників. Він створив собі страхітливу репутацію, і повільно, але впевнено, разом зі своєю бандою усував своїх конкурентів.

14 лютого 1929 року банда Аль Капоне взяла участь у тому, що тепер відоме як різанина на День Святого Валентина, в результаті якої загинуло семеро чоловіків, що працювали на суперника Капоне, Багза Морана.

17 жовтня 1931 року Капоне був засуджений на 11 років за ухиляння від сплати податків. Його покарання почалося в Атланті, де йому вдалося маніпулювати можновладцями за допомогою заначки готівки. Така поведінка принесла йому поїздку до Алькатрасу, де він відсидів понад чотири роки. 1939 року його звільнили, а 1947 року він помер від сифілісу.